розкіш

розкіш
I
(життєва вигода, пов'язана з багатством; розкішне життя); пишнота, пиха (надмірність у багатстві, оздобах, прикрасах, вигодах тощо); розкошування, розкошолюбство (розкішне життя)
II
див. багатство 3), щастя I

Словник синонімів української мови. 2014.

Игры ⚽ Нужен реферат?

Смотреть что такое "розкіш" в других словарях:

  • розкіл — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • розкіс — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • розкільцювання — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • розкільцювати — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • розкільцюватися — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • розкільцьований — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

  • Розкішне — іменник середнього роду населений пункт в Україні …   Орфографічний словник української мови

  • розкішний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • розкішник — іменник чоловічого роду, істота той, хто живе в розкошах рідко …   Орфографічний словник української мови

  • розкішниця — іменник жіночого роду, істота рідко …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»