розкіш
Смотреть что такое "розкіш" в других словарях:
розкіл — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
розкіс — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
розкільцювання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
розкільцювати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
розкільцюватися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
розкільцьований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
Розкішне — іменник середнього роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
розкішний — прикметник … Орфографічний словник української мови
розкішник — іменник чоловічого роду, істота той, хто живе в розкошах рідко … Орфографічний словник української мови
розкішниця — іменник жіночого роду, істота рідко … Орфографічний словник української мови